— Так, по мєлочам тирили. А шось серйозне нє, — говорить чоловік, що продає сезонний одяг.

 — Крадуть, але не так як в Комсомольську. Колись мені було — підрізали палатку ззаду і сумку з товаром витягли, — долучається до розмови колега з тієї ж палатки.

 Далі вирішила запитати про спроби поцупити щось із прилавку у продавців, які крамують дріб’язком.

 — Мы только об этом говорили! — зізнається жінка, що продає жіночу біжутерію. — Он посмотрите (жінка вказує на буси — авт.), весело две, осталась одна. Постоянно воруют, постоянно.… Вот две-три девки пришли, одна меня в одну сторону позовет, а другая — сворует. Один раз сын поймал женщину, которая воровала. Она еще и с поломанной рукой была. Сын говорил, что и вторую руку ей сломает. Но она убежала. В милицию я не обращалась. Если бы «на горячем» поймать.

 — У мене, наче, слава Богу, не крали. У Комсомольську частіше буває, там такі шахраї, що «мама рідна» — сім’ями ходять, — розповідає кременчуцький приватний підприємець, яка торгує верхнім одягом.

 — Найбільше крадіжок відбувається у «шкільний сезон», — розповідають продавці сорочок, — особливо перед 1 вересня, як людей багато. Десь відвернувся і можуть «потягти». Он у сусідки по палатці взагалі, куртку з тремпелем зняли і пішли. Догнали — добре надавали…

 — В мене нічого не крадуть, бо я ніколи свій товар не оставляю, — стверджує жінка, у асортименті якої головні убори.

 Однак в минулому році на ринку стався інцидент, коли у підприємця вкрали не товар, а всю «касу» і документи. За словами жінки крадіжку було сплановано.

 — Це сталося в минулому році, під час торгівлі перед 1 вересня, — згадує жінка. — Мене відволікли в бік, а тим часом вкрали пакет з документами та кошти — шість тисяч гривень. «Каса» була у пакеті, а пакет у сумці, а сумка під столом. Пакет знайшли і «потягли». Коли виявила крадіжку, — «бутіла» так, що думали ніби я тут рожаю. Я і в міліцію зверталась. Цих гадів не знайшли.

 — Девушка, у меня если и крали, то я не знаю кто, — говорить реалізатор товару секонд-хенд. — Чтобы я за руку хватала, такого не было. А вообще товар конечно пропадал. Но крупного ничего не было, а через мелочь в милицию обращаться ни к чему.

 — У мене крали, звичайно, — говорить кобеляцький підприємець, що продає жіночі сумочки. — Колись навіть піймала. По пиці дала.

 Проте варто пам’ятати, що процес биття крадія «по пиці» може погано закінчитися для самого підприємця, адже самосуд — це протизаконний метод вирішення проблеми.

 Товариша, про якого я писала на початку публікації, не бачила давно. Говорять, він вже не проживає у Кобеляках. Хто знає, можливо, під час чергової «покупки» його спіймали. Тоді, в кращому випадку, він потрапив до правоохоронних органів, у гіршому — його добряче «потовкли» підприємці.