Сьогодні йшла на каблуках по ораному полю до місця аварії, що трапилась під землею, (ймовірно прорив труби по якій йде нафта). Пресу ближче ніж на 30 метрів не пустили. Спека сягала 39 градусів вище нуля в тіні.
 Зранку була на кумедній сесії районної ради, а вчора мені під ноги кидали петарди десантники. :) Що не кажіть, а пригод в моїй роботі вистачає.
Тепер все почуте і побачене потрібно описати, чим я зараз і займуся.

Давно не писала. За останні пару тижнів встигла: зробити репортаж про мерів міст Полтавщини; дослідити причини відсутності автобусів на маршрутах району; змокнути під дощем на Івана Купала; спробувати випити огидної настойки під час підготовки публікації "Секрет дешевого сп'яніння"; майже зваритись під час підготовки репортажу про спеку; відвідати кілька нарад, заходів, акцій та свят.
А у вас як справи? ;)

Бувають дні, коли безкінечні засідання, збори, круглі столи та інші всілякі нудні посиденьки втомлюють. Але, зрештою, таких днів менше, ніж тих, коли я заінтригована інтерв’ю з талановитою людиною, коли чудовий сніжний ліс дарує незбутні фото, коли здається, що твоя робота - це подарунок.

Француз Жан-Домінік Бобі - всесвітньо відомий журналіст, сценарист, письменник. П'ятнадцять років тому він переніс інсульт. Після цього двадцять діб був у комі, а коли з неї вийшов – лікарі виявили, що в Бобі паралізовано все тіло крім лівого ока. Він не міг ні ворушитись, ні говорити. Однак у клініці придумали спеціальний алфавіт. Логопед поволі читав підряд букви. Одне мигання оком Бобі означало «так», два мигання - «ні». У такий спосіб Бобі зміг написати цілу книгу про свій внутрішній світ і про відчуття. Книга мала грандіозний успіх. На жаль, Бобі помер від пневмонії через 10 днів після видання книги. Він цінував кожну секунду, у яку можна було б написати літеру, слово, речення…

Роблю перший запис до віртуального журналістського щоденника. Буду намагатись якомога частіше інформувати моїх читачів, друзів та колег про те, що коїться у моєму житті. Отже почнемо.

Позавчора приїхала з Києва. Другий рік поспіль мала можливість відвідувати дводенний тренінг Університету Журналістської майстерності. Дорога втомлює. Проте спілкування з досвідченими та неординарними людьми того варте. Не залишила байдужою бесіда з генеральним директором «Комсомольская правда в Украине» Іриною Войнаровською.

Запам’яталось інтерв’ю із генеральним директором УАВПП Олексієм Погорєловим. Людина, не маючи освіти журналіста, багато досягла у цій сфері. Також пізнавально було поспілкуватись із екожурналістом Олегом Листопадом.

Сьогодні важливий день - повністю оновлено дизайн мого сайту (дякую дизайн-студії «Аватар» та Web-майстру Олегу Русину). Що ж, креативні «ніші» готові, поступово будемо їх наповнювати цікавою та потрібною для вас інформацією.