Не
встиг минулий номер вийти в друк, як більшість працівників «ЕХО» вже
клали у рюкзаки пляжні капці та крем для засмаги. Всі гайнули у
відпустку. А де найкраще засмагати, як не в Криму? І хоч редакційний
колектив розділився на подорожуючі мікрогрупи, ніхто не оминув Ялту.
Хто б сумнівався, адже перлина Криму манить до себе туристів, як на мед
бджілок. Втім засновник газети Сергій Попович з дружиною довго в
Ялті не затримались, вони «сполосили» все кримське узбережжя, спали в
палатках та підкорювали гірські вершини. Дехто з колег обрав більш
спокійний ялтинський відпочинок і так захопився насолодою від морських
хвиль та курортних розваг, що до Кобеляк їх повернути ще не вдалося.
Але це не завадило виходу в світ газети, яку Ви зараз тримаєте в руках. У
багатьох кобелячан сезон відпусток ще не розпочався. Тому, якщо у цьому
році вирішите теж поїхати на південь, на власному прикладі даємо кілька
порад. Їдете потягом? Купуйте квитки за місяць, або перед
самим від’їздом (як правило квитки з’являються за дві години до
відправлення). А від Сімферополя в будь-який куточок Криму вас
доставить маршрутка. Але остерігайтесь таксистів та водіїв автобусів,
які неодмінно з’являться у Вас на шляху. Вони пропонуватимуть довести
до місця призначення у п’ять, а то й десять разів дорожче. Чим далі Ви
віддалятиметесь від залізничного вокзалу у напрямку автостанції, тим
дешевшим ставатиме проїзд. Так від 250 гривень ціна може зменшитись до
20. Взагалі, надурити наївного туриста місцеві «бізнесмени» намагаються
на кожному кроці. Тож потрібно слідкувати за тим, що купуєте, за які
послуги віддаєте свої «кровні». Перед тим як сісти пообідати уважно
вивчіть меню, інакше можете почаювати у кафе поряд з набережною за 60
гривень. Чутки про те, що іноземці перестали відпочивати в Криму
далекі від істини. Кумедно спостерігати за громадянами Німеччини, які
намагаються скласти «кубик-рубик», а в них це не виходить. Також
неодноразово доводилось бачити темношкірих чоловіків поряд з вродливими
україночками. Екскурсії.
Їх безліч. Однак не кожна з них варта уваги. Славетне «Ластівкине
гніздо» прямо переповнене бажаючими на Вас заробити. За кожен «ковток
повітря» доводиться платити. Вхід на територію цієї архітектурної
пам’ятки – платний. Поки дійдеш догори – на тебе тричі посадять
нещасних орлів на повідку, пропонуючи з ними сфотографуватись ну хоча б
за пляшку пива (!). Потім безліч кіосків з сувенірами. У середині
будівлі «ластівки» ресторан із неземними цінами. Лише краєвиди лишились
безкоштовними – прекрасні і вражаючі. Далі пляж. Відрізок
узбережжя Ялти поділений на сектори. В одному секторі (на безкоштовному
пляжі) люди практично лежать на головах один у одного, в іншому ж
відділеному шматку території (через кілька метрів) вхід на пляж коштує
від 60 до 100 гривень. От там народу мало, а офіціанти пиво прямо до
рота підносять. Однак зловживати спиртними напоями відпочиваючим
туристам не радимо. Нам довелось спостерігати як чоловік напідпитку
намагався піднятися по сходах від пляжу. Робив це він у силу свого
стану досить повільно, загороджуючи дорогу іншим. Один з перехожих
штовхнув утворену перешкоду так, що бідолаха впав, вдарився об кам’яну
сходинку і втратив свідомість. З потилиці стікали згустки крові. Швидка
допомога прибула через 25 хвилин. За цей час жоден перехожий, а їх
(повірте на слово) було багато ,не поцікавився, якої трясті чоловік
валяється на переході. Саме тоді захотілося в рідні Кобеляки, де хоч і
не має блакитних морських горизонтів, зате є співчуття та підтримка
людей, які не проходять повз чужої біди.
Дорогие мои! Это Вы никогда не жили в мегаполисе! После недели жизни, скажем, в Днепропетровске Ваши Кобеляки( поля, леса, река) Вам показались бы БОЖЬИМ РАЕМ! После 4-х дней Кобеляк не нужны мне ни Ялта, ни Анталья и т.п. хотя охотно соглашусь, что там прекрасно. Но... далеко. Хотя каждый выбирает по себе...
Сайт створено в дизайн-студії «Аватар» © 2009