У цілях економії Лучанське поштове відділення зв’язку за кілька тижнів хочуть закрити. Послуги планують надавати за допомогою пересувних відділень — на спеціалізованих автомобілях. Але жителі Лучок категорично проти і обіцяють боротися та відстоювати стаціонарне відділення поштового зв’язку усіма можливими способами.

Ми не хочемо, щоб пошту закривали

Сонячного морозного ранку 10 березня до лучанського сільського клубу активно сходилися люди.

— Ми не хочемо, щоб пошту закривали! Будемо кричати: «Рятуйте!» — поділилась своїми думками одна місцева бабуся. — Без пошти ми пропадемо!

На початку сходки голова сільської ради Анатолій Вусатий одразу попередив запрошеного гостя, начальника Кобеляцького центру поштового зв’язку Галину Реутенко,  що зібралися лучани не обговорювати закриття поштового відділення, а відстоювати його існування. Він наголосив, якщо Галина Григорівна приїхала, щоб допомогти, то селяни будуть вдячні. А якщо переконувати, то, на його думку, конструктивна розмова навряд чи вийде. Далі голова сільради зачитав уривок надісланого листа, який назвав цинічним: «… Для забезпечення доступності користувачів до послуг зв’язку, покращення та збереження належного їх рівня з 5.04.10 закривається стаціонарне відділення поштового зв’язку.» Анатолій Павлович акцентував увагу на словах «покращення послуг», позаяк селяни жодного покращення у таких змінах не бачать.

Галина Реутенко відповіла, що жодного цинізму в цьому листі не вбачає. Вона розповідала про впровадження постанови Кабміну, за якою була затверджена Державна цільова економічна програма розвитку поштового зв’язку, якою передбачено створення пересувних відділень. Вона зазначила, що у цьому році вже закуплено 220 автомобілів для реалізації даної програми в Україні. А для прикладу навела Новосанжарський район, де нині вже закрито п’ять стаціонарних відділень і створено маршрут пересувного відділення зв’язку. Такі зміни пов’язані з тим, що «Укрпошта», хоч і державне підприємство, але спосіб господарювання має госпрозрахунковий. Тобто дотацій від держави не отримує, а функціонує лише із власних доходів.

Бойкотуватимемо!

Далі начальник Кобеляцького відділення навела статистику доходів підприємства: 50 відсотків займає послуга доставки пенсій, яку сплачує Пенсійний фонд. 30 відсотків становлять доходи від реалізації товарів широкого вжитку (мило, пряники та ін.), лише близько 10 відсотків — передплата періодичних видань та 10 відсотків за пересилку переказів, посилок, кореспонденції. Кобеляцький центр поштового зв’язку за 2009 рік отримав прибуток — 600 гривень. Зважаючи на ці дані і було вирішено закрити три стаціонарні відділення зв’язку — у Лучках, Правій Сокілці та Перегонівці. Галина Григорівна повідомила, що начальники цих поштових відділень будуть скорочені. За її словами, державна програма вже запущена і її потрібно виконувати.

Присутні швидко порахували. Начальник Лучанського відділення Людмила Келеберда отримує 553 гривні, оскільки працює на 0,6 ставки. Якщо скоротяться три посади — виходить «Укрпошта» у нашому районі таким чином зекономить близько 1500 гривень на місяць.

— Ми бойкотуватимемо! — вигукнула жінка із залу. — Ось перестанемо усі разом газети виписувати. Буде вам економія!

Кого хочуть звільнити у Лучках — листоношу Галину Педину чи Людмилу Келеберду ще не говорять. Проте жінки в один голос кажуть про неможливість виконання об’єму роботи, яким хочуть навантажити того, хто лишиться працювати в селі листоношею. Цьому працівнику потрібно розносити періодичні видання, кореспонденцію, пенсії, приймати плату за комунальні послуги тощо.

Взимку — замерзатиме, влітку — стоятиме під пекучим сонцем

Новиною для присутніх стала інформація про закриття сортувальної дільниці у Кобеляцькому відділенні зв’язку, де буде скорочено п’ять осіб. З 1 червня сортувати періодичні видання планують у Полтаві. Селяни щиро обурились почутому. Раніше, якщо траплялися якісь плутаниці з газетами та журналами, Людмила Келеберда зв’язувалась з Кобеляцьким відділенням і швидко вирішувала проблему. Після впровадження полтавського сортування, лучани переконані: крайнього вже не знайдеш.

Перед односельчанами виступила вчитель лучанської школи. Вона згадала ситуацію, коли начальник відділу освіти переконувала, як буде добре, коли закриють школу. Однак люди її відстояли і щасливі цьому. Також жінка запропонувала уявити ситуацію, коли пенсіонер у негоду прийде чекати автомобіль з пересувним поштовим відділенням. Взимку — замерзатиме, влітку — стоятиме під пекучим сонцем. Чи зможе витримати літня людина такі умови?

Присутній на зустрічі голова громадської організації «Сила громади» Володимир Рева провів аналогію з ситуацією, коли Кобеляцьке відділення поштового зв’язку намагалися приєднати до Новосанжарського, але депутати його відстояли. Тож і в даному випадку не варто опускати руки. Він пообіцяв, що громадська організація звернеться за роз’ясненнями до юристів і намагатиметься допомогти жителям Лучок боротися за свої права. Селяни відповіли, що готові їхати до Кобеляк за справедливістю.

«Хай дустом потрусять»

— Шановна громада! — звернувся лучанин Юрій Чорний. — Чому коли починалась революція, Ленін кинув лозунг: захопити банки, вокзали, телеграфи? Бо коли зруйнований зв’язок — руйнується вся система в державі. Сьогодні йде свідома руйнація української держави. Знищується пошта,  тому що це один з найефективніших засобів зв’язку. Ви в цьому невинні (говорить до Галини Реутенко — авт.), якщо не виконаєте — на ваше місце поставлять іншу людину, яка приїде і буде робити те саме. Хтось зацікавлений у тому, щоб вигнати людей із села і залишити собі землю. Хочуть селянам створити такі умови, щоб люди не хотіли тут жити.

— Хай тоді дустом потрусять! — вигукнула жінка під сміх односельчан.

Лучани виявились не тими, кого легко «видворити» із села. Вони вирішили звернутися до Полтавської дирекції «Укрпошти» та Кобеляцької райдержадміністрації і боротися далі. Наостанок голова сільради Анатолій Вусатий відзначив, що пишається громадою, яка не стоїть осторонь проблем свого села. Далі буде.