26-річний Максим Фещенко — фотограф та дизайнер. Його дитинство і юність минули у Кобеляках. Сім років тому він переїхав у Полтаву, де одружився і зараз виховує трирічну доньку Єву.
Максим знімає пейзажі, портрети, натюрморти, займається макрозйомкою. Однак більше часу витрачає на весільну фотозйомку. Крім цього — верстає книги.
— Максиме, де ти здобував освіту? — Я закінчив у Кобеляках ПТУ № 43 за спеціальністю «Бухгалтер». Потім навчався у Полтавському інституті бізнесу за фахом «Інженер системотехніки комп’ютерних мереж та систем», але не закінчив.
— На якому курсі кинув? Чому? — На другому, мені не сподобалася система навчання. Весь перший курс ми повторювали те, що вчили у старших класах. Багато води…
— Ти вирішив займатися самоосвітою? — Так. Я вивчав мистецтво фотографії та дизайну самотужки з книжок та Інтернету, трішки відвідував полтавську фотоакадемію.
— Коли вперше ти відчув, що фотографія — це твоє? — Коли відчув?.. Складне питання. Ще в дитинстві мріяв, але не було фотоапарата. Серйозно почав займатися та вивчати фото десь років три тому і планую робити це й надалі.
— Як ти гадаєш, яка світлина найкраща серед твоїх робіт? — Не можу сказати. Я дуже самокритичний. Завжди хочу кращого, ніж було!
— Якими фотоапаратами знімав у житті? — Перший був Оlimpus sp500 uz, зараз Nikon D60.
— Останній фотоапарат дорого коштував? — Звісно, така техніка дуже дорога, як і аксесуари до неї. Я брав у кредит. Поступово розширюю матеріальну базу.
— Чи можливо недорогим фотоапаратом зробити професійне фото? — Бувають різні дорогі та недорогі апарати, які мають різне призначення. Професійна техніка надійніша. З її допомогою легше отримати те, що бажаєш, якщо ти її опанував. Так, шедевр можна зробити і дешевою камерою, але вона не дасть зробити все, що ти задумав — ставить тебе в рамки: це ти можеш, а це — ні. — Ти обробляєш свої фотороботи з допомогою комп’ютерних програм? Як ставишся до їх використання? — Так, я обробляю фото за допомогою Adobе Photoshop, і вважаю, що без цього в наш час не обійтися. Photoshop в цифровому фото — те саме, що темна кімната в плівковій фотографії. Це всі прийоми, що застосовували ті, хто знімав на плівку, тільки в цифровому варіанті.
— Яке фото на твою думку є ідеальним? — Ідеального фото не буває, як і взагалі будь-чого ідеального. Це все персонально: що подобається одному, не обов’язково сподобається іншому.
— Що знімав у Кобеляках? — Весілля, трохи макро. У минулому році знімав фестиваль «Вйо, Кобеляки!».
— Чим захоплюєшся крім фото? — Люблю гуляти на природі, кататись на велосипеді, активно проводити час з сім’єю, читати, не уявляю життя без музики.
— А як щодо дизайну? Ти оформляєш поліграфічну продукцію? — Займаюсь поліграфією, верстаю книги. Наприклад зверстав книгу з віршами землячці Галині Гармаш «Обетование весны» та багато інших.
— І все ж, ким ти себе більше бачиш: фотографом чи дизайнером? — Більше, напевно, фотографом, але, на мою думку, ці галузі досить близькі, і часто вони переплітаються та поєднуються.
— Які маєш плани на майбутнє? — Хочу відкрити власну фотостудію.