Сайт сучасного журналіста
Ви - Гість

Меню сайта

Категорії розділу

Головна » Статті » Теорія журналістики

Основа журналістської роботи

Постачання інформації - написання – редагування

 

Постачання інформації – збір релевантних і достовірних відомостей за допомогою спостереження, інтерв'ювання та дослідження. Це означає, що хтось, кому доручено перебувати в певному місці,  подає звіт про подію, що відбувається  там. Репортери - очі та вуха своєї газети - подають факти та зміст відповідно до прийнятого у газеті стилю.

Написання є способом подачі звіту про подію. Звичайно матеріал про якусь подію пише репортер. Але бувають теми, які висвітлюють одночасно декілька журналістів.

Редагування - це зміна, адаптування або облагороджування текстів, головним чином, для приведення їх у відповідність із нормами та стилем газети або просто для набуття ними обсягу, що збігається з виділеною площею або газетною смугою.

 

Властивості інформації:

-           Усунення невизначеності. Журналістська інформація, усуваючи невизначеність, допомагає людині сформувати свою власну модель світу. Чим повнішою, об’єктивнішою буде інформація, тим більше шансів, що модель зовнішнього світу у кожної людини, що користується цією інформацією, буде адекватною цьому світу.

-           Здатність інформації бути цінною або даремною. Причому цінність інформації - властивість непостійна. Журналісту завжди доводиться пам'ятати про суб'єктивну цінність інформації, що залежить від потреби людей. Звідси випливає, що якщо редакція газети вгадує інформаційні потреби своїх читачів, а журналісти на ці потреби відгукуються, то успіх цього видання забезпечений.

-           Вичерпність інформації. Абсолютно нова (невичерпна) інформація вимагала б постійної напруженої уваги. Людина, що сприймає її, швидко б утомлювався. Вичерпність повідомлення робить його більш переконливим і достовірним. Однак журналіст повинен ураховувати підготовленість своєї аудиторії і не роз’яснювати те, що і так зрозуміло.

 

Вимоги до журналістської інформації:

 

-           Оригінальність, не банальність відомостей. Новизна може бути не тільки у фактах, але й у формі подачі, у незвичайній точці зору на вже відомі факти.

-           Доступність  повідомлення. Мова, яку використовує журналіст, повинна бути зрозумілою та природною для читача. Журналіст повинен ураховувати рівень знань  і культури аудиторії.

-           Інформація повинна бути релевантною, тобто доречною. Журналіст готує матеріал з огляду на потреби та інтереси аудиторії.

Точність - гарантія від помилок

Як уникнути помилок у журналістській роботі? Ми пропонуємо кілька порад:

-           Кореспондент /або оглядач/ несе головну відповідальність за точність статті. Не передавайте матеріал, якщо Ви на 100 відсотків не впевнені у кожній цифрі, факті, імені та адресі, що наводяться у ньому.

-           Зв'яжіться із джерелами інформації, щоб ще раз перевірити факти, цифри, правопис прізвищ, точність цитат, зміст термінів, висловлювань, усього, що може здатися незрозумілим або ввести в оману.

-           Порадьтеся з досвідченими колегами, щоб переконатися, що Ваш матеріал написаний професійно. Довідайтеся про їх думку та пораду. Вони можуть указати на Ваші прорахунки або поставити питання, що вимагають додаткового вивчення.

-           Перевірте за словником правопис, правильне вживання слів, граматику речень.

-           Після редагування статті, автор має останній перед публікацією шанс виключити з неї можливі помилки.

-           Якщо Ви завідувач кореспондентської мережі, доручайте новим репортерам прості теми доти, поки вони не навчаться розуміти небезпеки здійснення серйозних помилок.

-           Особливо серйозно варто ставитися до фінансових показників. Бувало, що цифрова помилка приводила до великих фінансових криз і підривала довіру до органу інформації.

 

У зв'язку з цим, остерігайтеся наступного:

-           Перевіряйте відповідність цифр їх сумі, правильність та відповідність їх процентного вираження. Зарплата керуючого банком у Токіо може на 40 відсотків перевищувати зарплату його колеги у Хацці, Бангладеш, але ця різниця не буде осмислена, якщо Ви не порівняєте умови життя в цих містах.

-           Те ж саме можна сказати й про середні  цифри.  Чи можна уявити собі людину, яка потонула  у річці глибиною "у середньому" один метр.

-           Оскільки помилок не оминути,  розробіть серйозну політику швидких і систематичних  виправлень.

 

Дев'ять принципів поінформованості  

Для того, щоб подія з'явилася у випусках інформаційних новин, вона повинна відповідати хоча б одному з наступних критеріїв, що визначають її цінність:
1. Суспільно-політична значущість теми.


2. Близькість теми:

-           новини з погляду глядачів або у просторі (безпосереднє сусідство або не занадто віддалене місце), або у часі (недавнє минуле або недалеке майбутнє);

-           щось добре їм знайоме або близьке з якихось причин;

-           узагалі все те, що може зацікавити та за асоціацією з якими-небудь особистими враженнями привернути їх увагу, якщо навіть мова йде про щось далеке і за часом, і за місцем.

 

3. Популярність кого-небудь або чого-небудь:

-           все те, що з тих або інших причин може одержати визнання та популярність або на місцевому рівні, або у більш широких масштабах;

-           успіхи або прорахунки державних, політичних, ділових, суспільних та інших організацій і їх представників - "ньюсмейкерів";

-           знаменитості різних калібрів, причому як у позитивному, так і в негативному значенні;

-           сенсаційні відкриття, винаходи або досягнення у різноманітних галузях.

 

4. Своєчасність:

-           чи здатна новина "тримати" всю інформацію, поки вона не втратить свою актуальність;

-           чи доречно давати ті або інші відомості в контексті сьогоднішнього дня;

-           чи не принесе їх опублікування незапланованої шкоди з якихось причин;

-           чи досить вони співзвучні духу часу за стилем викладу і аргументації?

 

5. Вплив новини за її можливими наслідками:

-           чи викличе вона інтерес читачів до всіх інших елементів інформації;

-           чи приверне їх увагу до її теми;

-           чи вплине ця тема на формування якихось думок та емоцій;

-           чи відповідає вона інтересам як окремої сім'ї, так і всього суспільства в цілому?

 

6. Масштабність новини за ступенем її важливості, вагомості та значущості:

-           чи досить переконлива вона з погляду всього обсягу інформації;

-           чи відіграє вона принципову або другорядну роль її розуміння та оцінки?

 

7. Конфлікт (у найбільш широкому тлумаченні цього слова):

-           від сімейних колізій до міжнаціональних або міжрегіональних зіткнень;

-           від пікантних інтриг до сенсаційних скандалів різного роду;

-           від викриття мафіозних угруповань до розкриття великомасштабних політичних задумів;

-           від протиріч між інтересами різних політичних і суспільних сил усередині країни до конфронтації сил на міжнародній арені.

 

8. Незвичайність:

-           непередбачений або ненормальний розвиток подій і проблем, несподівані або незвичні ситуації різного роду;

-           незвичайні факти зі звичайного життя, ексцентричні або екстравагантні вчинки, цікаві дива та курйози.

 

9. Персоніфікація:

-           чи дає новина можливість акцентувати увагу на цікавих подробицях за допомогою посилань на конкретних людей;

-           чи може вона пояснити подію або проблему штрихами "через людину"?

Категорія: Теорія журналістики | Додав: Lubava (2009-08-20)
Переглядів: 1881 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Логін:
Пароль:

Пошук

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Сайт створено в дизайн-студії «Аватар» © 2009
Використання інформації дозволяється при умові гіперпосилання на сайт www.korrespondent.at.ua
(для друкованих ЗМІ з письмового дозволу автора).
Сайт управляється системою uCoz